Романтичні легенди старого Львова

Романтичні легенди старого Львова

На початку ХІХ ст. Швейцарія почала свій активний розвиток в фінансовій сфері через Федеральний уряд, який був наділений правом випускати гроші, регулювати митні правила і, найголовніше, визначати зовнішню політику. Федеральною столицею був вибраний Берн. У тому ж 1848 році затверджений національний прапор Швейцарії.
В останні десятиріччя XIX століття розвивалася промисловість Швейцарії, розвинулося будівництво залізниць. Сировина, що імпортувалася, перероблялася у високоякісні продукти, які потім надходили на світовий ринок.
Швейцарія була однією з перших країн, де відбулася промислова революція. В цей важливий час відкриває свій банк і наш герой – Людвіг Тюнан. Банк швидко стає успішною установою і пан Тюнан інвестує кошти в промисловість.
Через 15 років Людвіг Тюнан стає одним із найбагатших та найвпливовіших швейцарців у світі. Він багата, забезпечена людина, якій бракує любові, сімейного затишку та тепла. Усі його співвітчизниці воліли б бути з ним через його статки – це його гнітило. І він, вже не молодий швейцарський банкір вирушає в подорож Європою, щоб знайти ту єдину, з якою і в радості і в горі. А що як там знайде ту єдину, з якою проживе усе життя. Подався в дорогу і не прогадав. Він поїхав  на окраїну Австро-Угорської імперії до Львова і придумав хитрий план. Прикинувся бідняком, який не має грошей навіть на нічліг.
«Постукав у квартиру будинку, що на сучасній вулиці Князя Романа, двері відчинила чарівна львів’янка, — Людвіг сказав, що немає грошей на нічліг, але дівчина дозволила йому переночувати безкоштовно. Галицька панянка ще з порога ошелешила його відповіддю, мовляв, гроші — не головне. І тут швейцарець зрозумів: нарешті Амур влучив в його серце і це та єдина, якій не цікаві його статки. Наступного дня дівчина організувала для гостя зі Швейцарії екскурсію Львовом. Вона показала йому весь галицький колорит – вони побували на виставі в Оперному театрі, Констанція показала йому місцеві святині – Вірменську церкву та Домініканський собор, випили вони й місцевого вина, яке добряче звеселило молодій парі душу. Місто йому сподобалося. Зізнався, що ніде не бачив такої теплої гостинності. За кілька днів банкір зізнався, що не бідняк і запропонував львів’янці руку і серце. Після одруження подружжя швейцарця і львів’янки відкрили  на вулиці Князя Романа, 20  міні-готель, який теж назвав „Швейцарським“. 
Швейцарець-банкір придумав концепцію свого готелю: швейцарський сервіс і галицька гостинність — єдине ціле. Подружжя готельєрів неабияк любило вино та каву, їздили по винних регіонах Франції та Італії. Згодом відкрили у готелі власний винний погріб. У погребі проводили винні дегустації, де завжди був аншлаг. Пригощали сирами з ферм Галичини. Каву варили в турках – ресторан при готелі став улюбленим закладом для поціновувачів кави. Готель «Швейцарський» зберіг та відтворив свою призабуту історію, щоб поділитися нею з Вами. Готель і ззовні і зсередини нагадує своїм виглядом острів кохання, любові та сімейного затишку, в якому завжди  знайдеться місце для Вас!