Романтичні місця у Львові: куди сходити разом зі своїм хлопцем чи дівчиною
Романтичні місця у Львові: куди сходити разом зі своїм хлопцем чи дівчиною
У Львові є чимало місць, де люблять бувати закохані. Адже наше місто - це місто кохання і закоханих пар.
Львів часто називають маленьким Парижем. І не дарма: бруковані вулички, старовинна архітектура в центрі міста та своя власна “Ейфелева вежа” - усе це про наше місто, яке сприяє романтичним прогулянкам. Готель Швейцарський та ресторан Валентино підібрав романтичні місця для закоханих у Львові.
Королівська історія кохання або як балкон подарував правителю його суджену
Балкон закоханих, Площа Ринок, 31 Легенда, пов’язана з балконом закоханих у Львові, переносить вас в далекий XVII століття: саме тоді польський король Владислав IV відвідав Львів і відправився в доленосну прогулянку по місту. Потрапивши на площу Ринок, правитель звернув погляд на фігурний балкон в будинку №31, і … пропав. На балконі він побачив силует прекрасної дівчини, в яку закохався без пам’яті. Історія замовчує, чи стала юна львів’янка королівської обраницею, але за балконом міцно закріпилася слава місця, навколо якого панує атмосфера пристрасної любові.
Лавка для закоханих, Площа Ринок
Лавочка була відносно недавно створена 10-ма майстрами "Товариства Залізного Лева". Разом із лавочкою народилася й нова легенда: якщо закохані візьмуться за руки й одночасно сядуть на лавку, то їхнє кохання буде щасливим і довгим. Лавку тримають два леви, які охороняють закоханих. Зазвичай лавка майже не пустує - закохані шукають тут своє щастя.
Італійський дворик, Площа Ринок, 6
Цей дворик був створений італійським майстром у ХVI столітті. З ним пов'язана романтична історія прихованого кохання польського короля Яна Собеського до французької діви Марії Казміри. Прийшовши сюди і прислухавшись до тиші дворику, ви зможете почути шепіт закоханих.
Ресторан "Валентино"
«Валентино» - це романтична назва невеличкого львівського ресторанчику, повністю виправдана незабутньою обстановкою інтер’єру – місце, де серця двох б’ються в унісон з горнятком смачної кави та найсмачнішим десертом «Наполеон». Ресторан має свою витончену атмосферу для побачень і затишних розмов за чашкою зігріваючого напою. Порадуйте себе і близьку людину, щоб зробити день ще яскравішим. В літній час на даху готелю «Швейцарський» працює панорамна тераса. Навіть якщо за романтичними розмовами закохані засиділися до вечора – не страшно, на терасі вас зігріють теплі пледи та обігрівачі, які обладнані по периметру всієї тераси. Ресторан «Валентино» надає можливість не лише насолодитись смачними напоями з кавових зерен, але й скуштувати страви італійської, європейської та української кухонь.
Високий Замок
Нікого не залишить байдужим вечір, проведений на оглядовому майданчику Високого Замку. Романтична панорама стародавнього міста вабить закоханих на найвищу точку міста буквально щодня. Тут, на огорожі оглядового майданчика, ви можете повісити замочок зі своїми іменами, щоб ваші почуття назавжди залишалися такими жі міцними.
Стрийський парк
Стрийський парк постійно приваблюває закоханих. І все це, мабуть, тому, що в самому його серці постійно живе любов. Символом її служать білі лебеді, які оселилися на озері у центрі парку. Погляньте на них уважно, і, можливо, ви знайдете схожість між собою.
Вежа храму святих Ольги і Єлизавети
Ще один гарний оглядовий майданчик для закоханих розташований неподалік Головного залізничного вокзалу на площі Кропивницького - це вежа храму святих Ольги та Єлизавети. Подивитися на одну з найдовших вулиць міста, центр Львова та Високий Замок можна з висоти 88 метрів, щоправда підйом на вежу платний. З понеділка по суботу піднятися на вежу можна з 12:00 до 17:30, а в неділю - з 13:30 до 17:30.
Фонтан львівських “Ромео і Джульєтти”
Не так давно у центрі міста, на проспекті Чорновола облаштували фонтан зі скульптурами закоханих Пелагеї та Ромуальда. Гості міста уже встигли порівняти їх із героями п’єси Шекспіра та часто називають їх львівськими Ромео і Джульєттою.
Парк імені Івана Франка
Перед головним корпусом Львівського національного університету імені Івана Франка, між вулицями Листопадового Чину та Соломії Крушельницької, розташований однойменний парк, який вважається одним з найстаріших в Україні. Закохані мають нагоду прогулятися впорядкованими алеями поміж дерев та відпочити на одній з лавок.
ПАМ`ЯТНИК ВОЛОДИМИРУ ІВАСЮКУ
Червона рута — українська пісня, яка стала однією з найвідоміших українських пісень у світі. Автор — Володимир Івасюк — написав її в 1970 році під час навчання в Чернівецькому медичному інституті. Червона рута пов'язана з українським святом Івана Купала. За переказами, в Карпатах росте цілюща рослина з червоними квітами, за допомогою якої можна привернути до себе кохану людину. Дівчина, яка її знайде і зірве, буде щаслива в коханні. На Гуцульщині та Буковині серед місцевої молоді — як хлопців, так і дівчат — побутують звичаї виходу в гори після того, як зійде сніг. Якраз у цей час — у травні-червні у високогір'ї масово розцвітає рододендрон карпатський, чудові рожеві квіти якого слугують підставою для численних романтичних легенд. Оскільки рододендрон карпатський на рівнинах природно не трапляється, а також враховуючи його лікарські властивості і красу, склалась уява про нього як про чудодійну та чаклунську рослину. Володимир Івасюк із основоположників української естрадної музики. Автор 107 пісень, серед яких, мабуть, найвідоміша українська естрадна пісня «Червона рута», 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів. Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.
Проспект Шевченка
Проспект Шевченка – одна з найгарніших центральних вулиць, яка повністю зберегла європейський архітектурний дух початку XX століття. Одним із улюблених прогулянкових місць львів’ян є алея проспекту Шевченка. Будучи своєрідною альтернативою до головної алеї проспекту Свободи, вона причаровує своїм спокоєм та затишком. Проте, це тихе місце впродовж, порівняно короткої, своєї історії зазнало кількох метаморфоз, перш ніж отримало звичний нашому оку вигляд. Вперше згадана вулиця з’являється на планах міста в 1844 році, змінивши до того часу свою назву на вулицю Святого Яна. Але, історія славнозвісної алеї бере свій початок ще пізніше. Річ у тім, що до кінця XIX ст. вздовж сучасного проспекту Шевченка протікала ріка Полтва. Лиш впродовж 1885-1886 її було сховано під землю.
Князя Романа – вулиця довжиною у понад шість століть
Нинішня вулиця Князя Романа була у давнину частиною відомого Волоського, або ж Галицького шляху, що йшов від львівської Галицької брами на Галич і далі – на Буковину, Молдавію, Волощину, до берегів Дністра та Чорного моря… Вулиця є однією з найдавніших у Львові, перша письмова згадка про неї датується 1382 роком, а перша офіційна ії назва – Гончарська (за фахом ремісників, що тут жили і працювали) – від 1505 року. У кінці XVIII ст. з’являється ще одна назва – вулиця Галицького передмістя, оскільки вона була тоді головною артерією цього передмістя, та брала початок від самих львівських мурів. Початки вулиці у XVI-XVIII ст. утворювали собою частину передміської ремісничої оселі, що у міських актах мала назву “Під Сторожею”, а існуюча нині забудова виникла значно пізніше – у XIX – поч. XX ст. 14 років (від 1871 по 1885) вулиця була частиною, точніше продовженням, вулиці Галицької, а від 1885 року вона стала самостійною і була названа на честь відомого польського короля Стефана Баторія (1533-1586 рр.). Назву обрали не випадково – 5 квітня 1576 року відбувся урочистий в’їзд Баторія до Львова саме цією вулицею, на триденний відпочинок по дорозі до місця коронації… На початку непарної сторони вулиці, там де зараз скверик із фонтаном, у XVI-XVIII ст. стояв невеликий дерев’яний костел Воздвиження Святого Хреста, який кілька разів горів, разом із Галицьким передмістям під час облог міста. Останній раз – 1769 р., коли Львовом намагалося оволодіти військо Барської конфедерації. Нинішня вулиця Князя Романа має довжину 400 метрів, є брукованою, непарна її частина засаджена деревами… У 1894 році вулицею пролягла лінія електричного трамваю, яку розібрали тільки у 2003 році. Цікавий факт, у ХІХ та першій половині ХХ століть, на парній стороні вулиці, працювало близько десяти книгарень та букіністичних лавок… 1940 року радянська влада перейменувала вулицю на згадку про більшовицького діяча Якова Свердлова, а за гітлерівської окупації у 1941-1944 рр. вулиця називалася на честь німецьких збройних сил – Вермахтштрассе. У 1944 р. новим радянським патроном вулиці став генерал-армії Ватутін (1901-1944 рр.), командувач 1-м Українським фронтом, смертельно поранений під час сутички з відділом УПА у Житомирській області. У 1992 році вулиця отримала нову назву – Князя Романа, на честь волинського князя Романа Мстиславовича, який 1199 р. приєднав до своїх володінь Галичину, й, на думку деяких дослідників, створив на території сучасного Львова перший укріплений замок та осередок міського життя.